Словник Української Мови
1. Провести певний час у сидячому положенні, залишаючись на місці до кінця якоїсь події або до певного моменту.
2. Досидітися (розм.). Завдяки тривалому сидінню, очікуванню або наполегливій праці досягти бажаного результату, отримати щось.
3. Застаріле. Сидячи, довести щось (наприклад, одяг) до поганого стану, зносу.
1. Довгим сидінням досягати чогось, доводити себе до якогось стану (часто негативного).
2. Сидячи, перебувати десь до певного моменту або до завершення якоїсь дії.
3. Розм. Довгим сидінням на одному місці (на посаді, у в’язниці тощо) отримувати право на щось або дочекатися чогось.
1. Проводити певний час у сидячому положенні, залишатися сидіти до кінця чогось або до певного моменту.
2. Досидіти до кінця, завершити сидінням (наприклад, лекцію, спектакль, засідання).
3. (переносно) Витримати, витерпіти, залишаючись на місці до кінця якоїсь неприємної, нудної або тривалої ситуації.
4. (розм.) Засидітися, пробути десь у сидячому положенні довше, ніж планувалося або ніж потрібно.
До середини, до центральної частини чогось; у напрямку до середини.
Який належить до Досвітчан, пов’язаний із ними або походить із Досвітчан.
Який існує, відбувається або виконується перед світанком, у передранковий час.
1. Який набувається, формується або виникає в результаті життєвого досвіду, практичної діяльності, спостережень; емпіричний.
2. Який має значний життєвий або професійний досвід; досвідчений.
1. (заст.) Ранкові сутінки, світанок, час перед сходом сонця, коли вже розвидняється.
2. (перен., поет.) Початок чогось, ранній етап, зародження явища або процесу.
1. У ранній час, коли ще не розвиднилося, перед сходом сонця.
2. (У переносному значенні) Дуже рано, з самого ранку.
1. Набути досвіду, практичних навичок, знань у якійсь галузі внаслідок безпосередньої участі в чомусь, тривалого зайняття чимось.
2. Пережити, відчути на собі якісь події, явища, стани; познайомитися з чимось на власному практичному досвіді.
3. (заст.) Піддати когось випробуванню, перевірці на практиці; випробувати щось.