• вгашатися

    1. (про вогонь, полум’я) поступово припиняти горіти, згасати; втрачати силу, інтенсивність.

    2. (переносно, про почуття, емоції, стан) поступово слабшати, стихати, зникати.

    3. (застаріле) ставати менш яскравим, тьмяніти (про світло, блиск).

  • вгамований

    1. Такий, що перестав виявляти сильні почуття, емоції; заспокоєний, стриманий.

    2. Який перестав бути інтенсивним, сильним; поміркований, зменшений.

  • вгашати

    1. Зменшувати силу, інтенсивність чогось; приглушувати, приборкувати (наприклад, вгашати біль, вгашати жагу, вгашати гнів).

    2. Розчинюючи, змішуючи з рідиною, робити менш насиченим, концентрованим; розбавляти (наприклад, вгашати кисоту водою, вгашати вино).

    3. У хімії та техніці: обробляти речовину (наприклад, оксид кальцію) водою, викликаючи хімічну реакцію з виділенням тепла; гасити (наприклад, вгашати вапно).

  • гидомир

    1. (у давньоруській міфології) злий дух, демон, що асоціюється зі смертю, мором та пошестями; втілення згубної сили, що викликає масові хвороби.

    2. (переносно, книжн.) уособлення масштабного лиха, катастрофи, руйнівної стихії або соціального лиха, що несе загибель багатьом.

  • ескортування

    1. Супроводження когось або чогось з метою забезпечення безпеки, охорони або пошани, часто з використанням озброєного конвою або транспортних засобів.

    2. Процес супроводу військового чи цивільного об’єкта (транспорту, судна, літака) спеціально призначеними для цього силами (кораблями, літаками, машинами) на певній ділянці шляху.

  • вгадуватися

    1. (розм.) Вгадувати, відгадувати щось, намагаючись зрозуміти або знайти правильну відповідь; вдаватися до здогадів.

    2. (перен., рідк.) Влаштовуватися, пристосовуватися до чогось, знаходити спосіб існування або діяльності в певних умовах.

  • вгачуватися

    1. (розм.) Влучати, потрапляти кудись, у щось; знаходити потрібне місце, предмет або правильну відповідь.

    2. (перен., розм.) Вгадувати, правильно розуміти суть чогось, передбачати щось або інтуїтивно знаходити правильне рішення.

  • вгадувати

    1. Називати, визначати щось, спираючись на здогад, інтуїцію або неповну інформацію, а не на точне знання.

    2. Розв’язувати, знаходити правильну відповідь (наприклад, у загадці, головоломці) шляхом логічних міркувань або інтуїтивного припущення.

    3. Розуміти, усвідомлювати щось приховане, таємне або мотиви чи почуття іншої людини за непрямими ознаками.

  • вгачувати

    1. (діал.) Вгадувати, відгадувати щось; розуміти, здогадуватися про щось.

    2. (діал.) Влучати, потрапляти кудись, у щось (наприклад, кидаючи предмет).

  • ескортований

    1. Такий, що супроводжується ескортом (охороною, військовим підрозділом тощо) для забезпечення безпеки, охорони або почесної варти.

    2. У військовій справі — такий, що перебуває під охороною військового підрозділа під час пересування або транспортування (наприклад, про колону, транспорт).