1. (діалектне, західні регіони) Який має властивість вбирати, всмоктувати; поглинальний, абсорбційний.
2. (у спеціальному вжитку) Стосований до процесу вбирання, поглинання; призначений для всмоктування.
-
вбогенький
1. Зменшувально-пестливе від прикметника “убогий”: дуже бідний, злиденний, що має дуже обмежені засоби для існування; жалюгідний через свою бідність.
2. (Переносне значення) Незначний, мізерний, дуже скромний за своїми якостями, розмірами або можливостями; невиразний.
3. (Переносне значення, часто з відтінком співчуття або зневаги) Слабкий, немічний, безсилий, незначний у духовному або фізичному плані.
-
вбираючий
1. (від дієслова “вбирати”) Такий, що всмоктує, поглинає рідину або вологу; абсорбуючий.
2. (переносне значення) Такий, що сприймає, засвоює інформацію, знання, враження.
-
ернстівна
Похідне жіноче прізвище, утворене від чоловічого імені Ернст з додаванням суфікса -івна, що вказує на походження або належність (донька Ернста).
-
вблагатися
1. (док., перех.) Умовити когось, схилити до чогось настійними проханнями, благанням; упросити.
2. (док., зворотне) Домогтися чогось, досягти мети інтенсивним блага́нням, благанням.
-
гетероциклізація
Хімічна реакція, внаслідок якої з ациклічних сполук утворюються гетероциклічні сполуки (органічні циклічні молекули, що містять у циклі, крім атомів вуглецю, один або кілька атомів інших елементів, найчастіше азоту, кисню або сірки).
-
вбиратися
1. Одягатися, надівати одяг; прикрашати себе якимось вбранням.
2. Вбирати в себе, поглинати (рідко вживане значення).
-
вблагати
1. Дієслово доконаного виду, що означає: умовляючи, благаючи, схилити когось до чогось, домогтися чогось від когось наполегливими проханнями.
2. (застаріле) Умовити, упросити когось припинити щось, заспокоїти, утихомирити.
-
вбирати
1. Приймати в себе, поглинати, всмоктувати (рідину, вологу тощо).
2. Оволодівати, засвоювати (знання, інформацію, враження).
3. Забирати, включати до складу чогось, об’єднувати в собі.
4. (Розм.) Одягати, надівати на себе (одяг, взуття).
-
вбитися
1. Завдати собі смерті навмисними діями; покінчити життя самогубством.
2. Розбитися, загинути внаслідок сильного удару, падіння або аварії (частіше про транспортні засоби або їхніх пасажирів).
3. (перен., розм.) Наполегливо, з великими зусиллями працювати над чимось, добиватися чогось; вкладати всі сили.
4. (перен., розм.) Сильно стукнутися, ударитися об щось (частіше головою).