гидомир

[ɦɪdomɪr] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (Релігія) –

    (у давньоруській міфології) злий дух, демон, що асоціюється зі смертю, мором та пошестями; втілення згубної сили, що викликає масові хвороби.

  2. (Література) –

    (переносно, книжн.) уособлення масштабного лиха, катастрофи, руйнівної стихії або соціального лиха, що несе загибель багатьом.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гидомир, р. гидомиру, д. гидомирові, з. гидомир, о. гидомиром, м. гидомирі, к. гидомире

Більше записів