досвідчитися

1. Набути досвіду, практичних навичок, знань у якійсь галузі внаслідок безпосередньої участі в чомусь, тривалого зайняття чимось.

2. Пережити, відчути на собі якісь події, явища, стани; познайомитися з чимось на власному практичному досвіді.

3. (заст.) Піддати когось випробуванню, перевірці на практиці; випробувати щось.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |