1. (вживається як прислівник) Шляхом досліду, експерименту; експериментально, дослідним шляхом.
2. (вживається як прислівник) На основі практичного досвіду, перевірки; на досвіді.
-
дослідницький
Який стосується дослідника або дослідництва, властивий їм; призначений для наукових досліджень.
-
дослідний
1. Призначений для проведення дослідів, експериментів; пов’язаний з науковим чи технічним експериментуванням.
2. Такий, що створений, організований з метою випробування, перевірки чогось нового, перспективного.
3. (У складі терміна) Назва установ, підприємств, територій, що займаються науково-дослідною, випробувальною або селекційною роботою (напр., дослідне поле, дослідний господар).
-
дослідитися
1. (док., перех.) Ретельно вивчити, дослідити себе, власні можливості, властивості або стан.
2. (док., зворотне до дослідити) Стати предметом повного, всебічного наукового дослідження; бути вивченим.
-
дослідити
1. Уважно вивчити, детально ознайомитися з чим-небудь, щоб отримати нові знання, з’ясувати сутність, властивості або закономірності; провести наукове дослідження.
2. Ретельно оглянути, обстежити щось з метою перевірки, встановлення стану або пошуку чогось.
3. Розглянути, проаналізувати якесь питання, проблему або явище, щоб зробити висновки, прийняти рішення.
-
досліджуючий
Який здійснює дослідження, займається вивченням, науковим аналізом чогось.
-
досліджуватися
1. Бути предметом наукового вивчення, аналізу; піддаватися дослідженню.
2. Піддаватися ретельному огляду, перевірці з метою виявлення чогось, з’ясування стану або властивостей.
-
досліджувати
1. Ретельно вивчати щось, застосовуючи наукові методи та прийоми для встановлення сутності, властивостей, закономірностей; проводити наукове дослідження.
2. Уважно оглядати, перевіряти щось з метою виявлення стану, особливостей, причин явища; обстежувати.
3. Розглядати, аналізувати якесь питання, проблему або твір мистецтва з метою глибокого розуміння та оцінки.
-
досліджуваний
1. Такий, що є предметом наукового вивчення, аналізу або експерименту; той, що досліджується.
2. Уживається як складова частина термінів або назв для позначення об’єкта, на який спрямоване дослідження (наприклад, досліджуваний зразок, досліджувана територія).
-
досліджувальний
1. Призначений для дослідження, пов’язаний з ним або має на меті здійснення дослідження.
2. Такий, що має на меті вивчення, розслідування чогось для з’ясування сутності, причин, закономірностей.