Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що є предметом наукового вивчення, аналізу або експерименту; той, що досліджується.
2. Уживається як складова частина термінів або назв для позначення об’єкта, на який спрямоване дослідження (наприклад, досліджуваний зразок, досліджувана територія).
Приклад 1:
Лабораторний проводиться в умовах лабораторії за допомогою приладів, досліджуваний знає, що є об’єктом вивчення. Природній – у звичайних для досліджуваного умо- вах ( у формі уроку, гри).
— Невідомий автор, “028 Dutkevich Tv Zagalna Psikhologiia Teoretichnii Kurs Tech”
Приклад 2:
Досліджуваний гібрид – LG Адевей (ФАО 290) середньоранньої групи стиглості. Ґрунт дослідних ділянок – чорнозем типовий легкосуглинковий, вміст гумусу 3,5 %, рН 6,2.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 3:
За універсальним рівнянням стану газу (1.11): = (1.11) об’єм V0, що займе досліджуваний газ за нормальних умов, дорівнюватиме (1.12): vo = (1.12) Розрахунок пропорції (1.13) приводить до знаходження молекулярної маси досліджуваного газу. z = M = (1.13) де z – 22,4 л. Перше експериментальне втілення розглянутого щойно ме тоду було з д і й с н е н о Ж .
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”