1. Такий, що піддався науковому вивченню, всебічному аналізу; вивчений, визначений за допомогою дослідження.
2. (У переносному значенні) Такий, що став цілком відомим, зрозумілим; випробуваний, перевірений досвідом.
-
дослівно
Точно, без будь-яких змін, відтворення чи передача тексту, мови чи вислову, слово в слово.
У прямому, буквальному значенні слова або вислову, без урахування переносного смислу, підтексту чи контексту.
-
дослівний
1. Той, що точно передає зміст мовлення чи тексту, зберігаючи послідовність слів і граматичну структуру; буквальний.
2. Той, що точно відповідає сказаному чи написаному, без будь-яких змін, доповнень чи тлумачень; точний, буквальний.
-
дослухуватися
1. Напружено слухати, щоб розібрати, розпізнати щось ледве чутне або незрозуміле.
2. Уважно прислухаючись, намагатися зрозуміти сенс чогось, дійти сутності.
3. Довгим слуханням або спостереженням намагатися отримати якусь інформацію, дізнатися про щось.
-
дослухувати
1. Уважно слухати, намагаючись розібрати, розпізнати щось почуте.
2. Медичний термін: обстежувати хворого за допомогою слухання (аускультації), наприклад, серцебиття або дихання.
-
дослухатися
1. Уважно слухаючи, сприйняти на слух, почути щось.
2. Довго або наполегливо слухаючи, дійти до розуміння чогось, зрозуміти сенс.
3. Дійти певного стану в результаті тривалого слухання (зазвичай про втому слуху).
-
дослухати
1. Уважно слухаючи, дійти до кінця чи до певного місця мовлення, звучання чогось.
2. Уважно вислухати когось до кінця, не перебиваючи.
3. (у медицині) За допомогою спеціальних приладів або без них уважно вислухати, дослідити органи дихання, серцебиття тощо для встановлення діагнозу.
-
дослужуватися
Дієслово, що означає досягти певного службового становища, звання чи посади в результаті тривалої служби або роботи, часто поступово просуваючись з нижчих щаблів.
Отримати щось (матеріальну винагороду, повагу, статус) внаслідок довготривалої та сумлінної служби або праці.
-
дослужувати
1. Доводити строк служби до кінця, закінчувати службу в якійсь посаді або установі.
2. (розм.) Доводити строк носіння (одягу, взуття) до стану, коли вони стають непридатними; зношувати до дірок.
-
дослужитися
1. Досягти певного звання, посади, становища тривалою службою, працею, часто поступово просуваючись з нижчих щаблів.
2. Отримати, заслужити щось своєю працею, служінням, стараннями (зазвичай тривалими).