1. Уважно слухаючи, сприйняти на слух, почути щось.
2. Довго або наполегливо слухаючи, дійти до розуміння чогось, зрозуміти сенс.
3. Дійти певного стану в результаті тривалого слухання (зазвичай про втому слуху).
Словник Української Мови
Буква
1. Уважно слухаючи, сприйняти на слух, почути щось.
2. Довго або наполегливо слухаючи, дійти до розуміння чогось, зрозуміти сенс.
3. Дійти певного стану в результаті тривалого слухання (зазвичай про втому слуху).
Приклад 1:
перебиває їхнiй голос, заважає дослухатися. Першого ж вечора, на тому мистецькому фестивалi, де все й почалося, — а вiн тодi з мiсця розiгнався до тебе, мов iно на тебе й чекав: “Панi Оксано, я — Микола К., може, вам показати мiсто, може, звозити на замок, у мене машина”, — до славного замку було хвилин десять пiшої прогульки по тихих, обсаджених здобними барокковими церковцями брукованих вуличках, пiжон дешевий, подумала ти, прикусивши посмiшку, провiнцiйний фраєр, ич як нарцисично задбаний — бiленький комiрчик з‑пiд светра, доглянутi нiгтi (це в художника!
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”