Словник Української Мови
Буква
1. Той, хто займається науковими дослідженнями, науковою розробкою певних проблем; науковий працівник.
2. Той, хто вивчає, досліджує щось з метою пізнання, вивчення; першовідкривач, мандрівник по невідомих місцевостях.
3. Той, хто ретельно і глибоко вивчає, аналізує щось (наприклад, твори мистецтва, документи тощо).
Приклад 1:
Нещодавно, коли я вже як дослідник і популяризатор творчости Василя Стуса переглядала його листування з рідними, раптом у листі до дружини від 24.06.81 р. натрапила на цілу сторінку, звернену до мене (якимось чином вона не дійшла до мене свого часу). Є в цьому листі такі рядки: Хотів би, Михасю, аби Ти знайшла собі заняття — свого рівня, аби не втікати в дійсність, як добре Ти висловилася.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Рукопис не датований, але дослідник визначив дату його створення — XIV століття. Знаходячи в ньому і білорусизми і русизми, Драй-Хмара прагне проникнути в історію виникнення української нації.
— Самчук Улас, “Марія”
Приклад 3:
Цей дослідник дійшов висновку, що в основі усіх трьох варіантів тексту, ним досліджуваних (Лаврентіївського літопису, Софійського I літопису і Про- ложного) – лежав один спільний протограф, причому Проложний текст відображає цей протограф краще за інших 913. Створення цього протог- рафа автор відносить до часу не пізніше 90-х рр.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”