Словник Української Мови
Буква
1. Призначений для проведення дослідів, експериментів; пов’язаний з науковим чи технічним експериментуванням.
2. Такий, що створений, організований з метою випробування, перевірки чогось нового, перспективного.
3. (У складі терміна) Назва установ, підприємств, територій, що займаються науково-дослідною, випробувальною або селекційною роботою (напр., дослідне поле, дослідний господар).
Приклад 1:
«— Громадяни, дотримуйтесь тиші…» — Громадяни, дотримуйтесь тиші, — вимагають чотири щити навколо високої вежі, де великими літерами зазначено «Всесоюзний науково-дослідний центр по акліматизації картоплі на Марсі». — Колись вона буде дешевша за сірники, — патетично вигукує високий дідусь, гладячи рукою кота, що визирає з-під пальто, яке бувало в бувальцях.
— Невідомий автор, “140 Vybrane Vyd 2016 R”