1. Який стосується експерименту, пов’язаний з ним; призначений для проведення експериментів.
2. Який є результатом експерименту, створений у процесі експериментування.
3. Який має попередній, пробний характер; дослідний.
експериментальний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Застосування «подієвого» підходу поки ще носить експериментальний характер, тому більшість компаній не беруть плату за подібні «шоу», тим більше, що покупець не схильний платити «невідомо за що». Тому використання і організація «подій» вимагає від компанії значних інвестицій.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Частина мови: прикметник () |