дослідно

Приклад 1:
a і b – сталі для кожного газу величини, що визначаються дослідно (записуються рі в- няння Ван-дер-Ваальса для двох відомих з досліду станів газу і розв’язуються відно с- но a і b). Виводячи рівняння В ан-дер-Вааль- са, було допущено ряд спрощень, тому в о- но досить наближене.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Дослідно-логічний спирається на аналіз й осмислення досвіду, виділення типових ситуацій як еталонів. Науковий рівень пе- редбачає синтез наукових знань і досвіду, є найбільш точним і дієвим, спостерігається у майстрів.
— Невідомий автор, “028 Dutkevich Tv Zagalna Psikhologiia Teoretichnii Kurs Tech”

Приклад 3:
Перша задача вирішується двома методами – розрахунково- аналітичним і дослідно-статистичним. Згідно з розрахунково-аналітичним методом мінімальний при- пуск при послідовній обробці протилежних поверхонь ( однобічний припуск) для переходу обчислюється за формулою 11 1im i n Z i i i iZR h −− −=+ + ∆ + ε ; при паралельній обробці протилежних поверхонь (двобічний припуск) для переходу обчислюється зі співвідношення () 11 122im i n Z i i i iZR h −− −=+ + ∆ + ε ; мінімальний припуск на механічну обробку зовнішніх та внутрішніх поверхонь обертання ( двобічний припуск) для переходу обчислюється за формулою ( ) 22 11 1 22im i n Z i i ii ZR h −− − = ++ ∆ + ε , де Zi min – припуск на обробку для i-го переходу; RZ i–1 – висота мікроне- рівностей, що залишилися після попереднього переходу або після оде- ржання заготовки; hi–1 – глибина дефектного шару матеріалу після по- переднього переходу; ∆i–1 – просторові відхилення після попереднього переходу; εi – похибки встановлення заготовки для i-го переходу.
— Тютюнник Григорій, “Вир”