1. Релігійна течія, що відхиляється від офіційного вчення церкви; єресь.
2. У переносному значенні: упереджене, відмінне від загальноприйнятого, думка або погляд у якій-небудь галузі знань.
Словник Української Мови
1. Релігійна течія, що відхиляється від офіційного вчення церкви; єресь.
2. У переносному значенні: упереджене, відмінне від загальноприйнятого, думка або погляд у якій-небудь галузі знань.
1. Подорожувати, пересуватися на великі відстані, часто з метою пізнання світу, відвідування різних місць або з паломницькими, дослідницькими, торговими цілями.
2. Перен. Постійно переходити, пересуватися з місця на місце; мандрувати, вести кочовий спосіб життя.
3. Перен. Поширюватися, передаватися (про думки, ідеї, слухи тощо).
4. Перен. Не мати постійного місця перебування, часто змінювати місце роботи, проживання тощо.
1. Належний Вандермонду, пов’язаний з ним, названий на його честь (про математичні об’єкти, зокрема про визначник спеціальної матриці — визначник Вандермонда).
Гетерокідоз — захворювання риб, зокрема лососевих, спричинене паразитичними ракоподібними роду *Heterocotyle*, які прикріплюються до зябрових дуг, пошкоджуючи тканини та порушуючи дихальну функцію.
Еренгоф — власна назва історичної місцевості в Києві, що існувала з XVIII століття до початку XX століття на території сучасного Подільського району, відома своїми гуляннями, шинками та розважальними закладами.
Еренгоф — власна назва популярного в Києві XIX — початку XX століття розважального закладу (ресторану, клубу) з садом, розташованого в однойменній місцевості, місце зустрічей та святкувань.
1. (у фізиці та хімії) Пов’язаний із силами міжмолекулярної взаємодії, що виникають внаслідок диполь-дипольних ефектів, індукції та дисперсії, названими на честь нідерландського фізика Йоганнеса Дідеріка ван дер Ваальса.
2. (у фізиці) Характеризує рівняння стану реального газу, що враховує власний об’єм молекул та сили тяжіння між ними (наприклад, рівняння Ван-дер-Ваальса).
1. Власне назва: що стосується давньогерманського племені вандалів, їхньої мови, культури, земель тощо.
2. Переносне значення: такий, що властивий вандалам; варварський, нищівний, грубо руйнівний по відношенню до культурних цінностей.
1. Релігійний подвижник, який добровільно відмовляється від мирського життя та живе на самоті (часто в пустельній місцевості) для молитви, аскетичних практик і духовного самовдосконалення; пустельник, відлюдник.
2. (Переносне значення) Людина, яка веде замкнутий, самітницький спосіб життя, уникає товариства інших людей; самітник.
1. Представниця давньогерманського племені вандів, яке в епоху Великого переселення народів вторглося до Римської імперії та заснувало на території сучасної Північної Африки своє королівство.
2. Людина, яка грубо нищить або псує культурні, історичні чи матеріальні цінності; варвар, руйнівник (переносне значення, що походить від назви племені, відомого своїми спустошливими походами).
Гетерокаріон — у мікології та генетиці: клітина, що містить два або більше генетично різних ядер у спільній цитоплазмі, яка утворюється в результаті злиття гіф різних генотипів у грибів без наступного злиття їхніх ядер (плевеногамії).
Гетерокаріон — у більш широкому біологічному контексті: будь-яка клітина або структура, що містить генетично різнорідні ядра.