• докорище

    Докорище — власна назва села в Україні, розташованого в Бучанському районі Київської області.

  • докора

    1. Докірливе зауваження, осуд, вимога, висловлена з несхваленням, з доріканням.

    2. (заст.) Те саме, що докір.

  • докопчування

    1. (діал.) Дія за значенням дієслова “докопчувати” — доведення копання чогось до кінця, завершення риття або розкопування.

    2. (перен., рідк.) Старанне, настирне дослідження, вивчення або з’ясування чогось до кінця, до суті.

  • докопування

    1. Дія за значенням дієслова “докопувати” — доведення копання чогось до кінця, до певної межі або глибини.

    2. (у геології, гірничій справі) Додаткове, завершальне вскриття або проходження гірничої виробки (наприклад, шурфа, розвідувальної траншеї) для уточнення геологічної будови, характеру покладу корисних копалин або для проведення досліджень.

  • доконопачування

    Процес завершення конопачення, остаточне закладання щілин між колодами, брусами або іншими елементами дерев’яної будівлі утеплювальним матеріалом (мохом, паклею, джутом тощо) для усунення залишкових продувань і максимальної герметизації конструкції.

  • доконечність

    Доконечність — у філософії, зокрема в працях Григорія Сковороди, фундаментальна, вічна, незмінна істинна сутність, основа буття, яка протиставляється мінливій та обманливій “тлінності” (матеріальному, видимому світу).

    Доконечність — у загальному вживанні (застаріле або книжне) — стан того, що є довершеним, абсолютним, остаточним; завершеність, досконалість.

  • доконаність

    1. (філософський термін) Стан абсолютної завершеності, досконалості, цілісності; ідеальна форма буття, що не потребує нічого зовнішнього для свого існування та є метою розвитку.

    2. (рідко) Властивість того, що є доконаним, тобто доведеним до кінцевого, логічного завершення або до межі можливого.

  • доколювання

    1. Медичний термін, що означає процес завершення ін’єкції, повне введення голки шприца з подальшим введенням лікарського препарату або взяттям біологічного матеріалу.

    2. У технічному контексті — дія за значенням дієслова “доколювати”, тобто закінчення процесу колючого втручання, проколу чогось гострим інструментом до кінця або до певної глибини.

  • доколупування

    1. Дія за значенням дієслова “доколупувати(ся)”, тобто завершення процесу колупання, обшукування, копання в чомусь або доведення чогось до кінця шляхом наполегливих, часто дрібних і втомливих дій.

    2. (перен., розм.) Надмірне, нав’язливе та дріб’язкове вивчення, дослідження або обговорення якоїсь теми, деталі, часто з метою знайти прихований сенс або ваду, що може мати негативний відтінок занурювання у непотрібні деталі.

  • докозан

    Докозан — біологічно активна сполука, що належить до класу поліненасичених жирних кислот; зокрема, це представник омега-3 жирних кислот, також відомий як клупанодонова кислота (C22:6).