доконечність

Доконечність — у філософії, зокрема в працях Григорія Сковороди, фундаментальна, вічна, незмінна істинна сутність, основа буття, яка протиставляється мінливій та обманливій “тлінності” (матеріальному, видимому світу).

Доконечність — у загальному вживанні (застаріле або книжне) — стан того, що є довершеним, абсолютним, остаточним; завершеність, досконалість.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |