1. (у біології, ботаніці) Властивість рослин запобігати самозапиленню та заплідненню власною пилковою зерниною, що забезпечується біохімічними механізмами визнання та відторгнення генетично ідентичного пилку на рильці маточки.
2. (у генетиці) Явище, коли організм не може утворити життєздатне потомство внаслідок схрещування з індивідом, що має ідентичні алелі певних генів сумісності (наприклад, S-гени в рослин).