Значення
-
(у біології, ботаніці) Властивість рослин запобігати самозапиленню та заплідненню власною пилковою зерниною, що забезпечується біохімічними механізмами визнання та відторгнення генетично ідентичного пилку на рильці маточки.
-
(у генетиці) Явище, коли організм не може утворити життєздатне потомство внаслідок схрещування з індивідом, що має ідентичні алелі певних генів сумісності (наприклад, S-гени в рослин).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самонесумісність, р. самонесумісності, д. самонесумісності, з. самонесумісність, о. самонесумісністю, м. самонесумісності, к. самонесумісносте