самозапилення

[sɑmozɑpɪlɛnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Ботанічний процес, при якому пилок з тичинок квітки потрапляє на приймочку маточки тієї самої квітки або іншої квітки на тому самому рослині, що призводить до запліднення.

  2. У переносному значенні — замкненість, обмеженість у розвитку, прагненні або діяльності, коли використовуються лише власні сили, ресурси або ідеї без зовнішнього впливу чи обміну.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самозапилення, р. самозапилення, д. самозапиленню, з. самозапилення, о. самозапиленням, м. самозапиленні, к. самозапилення

Більше записів