самонесучий
[sɑmonɛsut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Такий, що сприймає всі навантаження (від власної ваги, вітру, снігу тощо) власною конструкцією без додаткової опори чи каркаса (переважно про елементи будівлі, стіну, покрівлю).
-
У техніці: такий, що має достатню міцність і жорсткість для збереження форми та функціонування без додаткових несучих елементів (про корпус, конструкцію).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самонесучий, р. самонесучого, д. самонесучому, з. самонесучого, о. самонесучим, м. самонесучім