сніг

[sniɦ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Атмосферні опади у вигляді білих кристалів або пластівців льоду, що випадають із хмар при низькій температурі повітря.

  2. Суцільна біла маса, покрив, що утворюється на поверхні землі внаслідок випадання цих опадів.

  3. Переносно: про щось дуже біле, рясне або сипке, що нагадує сніг за зовнішнім виглядом (наприклад, сніг з пелюсток, сніг попелу).

  4. У техніці та хімії: дрібнокристалічний білий порошок, подібний на сніг (наприклад, нафталіновий сніг).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сніг, р. снігу, д. снігові, з. сніг, о. снігом, м. снігові, к. снігу

Більше записів