самонесумісний
[sɑmonɛsumisnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(про властивість, якість тощо) Такий, що не може існувати одночасно з іншою властивістю або якістю в одному об’єкті або суб’єкті; внутрішньо протирічливий.
-
(про твердження, поняття, теорію) Такий, що містить логічну суперечність самому собі; самостійно суперечливий.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самонесумісний, р. самонесумісного, д. самонесумісному, з. самонесумісного, о. самонесумісним, м. самонесуміснім