доконопачування

[dokonopɑt͡ʃuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Техніка) –

    Процес завершення конопачення, остаточне закладання щілин між колодами, брусами або іншими елементами дерев’яної будівлі утеплювальним матеріалом (мохом, паклею, джутом тощо) для усунення залишкових продувань і максимальної герметизації конструкції.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. доконопачування, р. доконопачування, д. доконопачуванню, з. доконопачування, о. доконопачуванням, м. доконопачуванні, к. доконопачування

Більше записів