1. Докірливе зауваження, осуд, вимога, висловлена з несхваленням, з доріканням.
2. (заст.) Те саме, що докір.
докора
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Докірливе зауваження, осуд, вимога, висловлена з несхваленням, з доріканням.
2. (заст.) Те саме, що докір.
Відсутні