1. Процес покриття поверхні металевих виробів тонким шаром бронзи або надання їм кольору, блиску, схожого на бронзу, з метою захисту від корозії або декоративних цілей.

2. У технології ливарного виробництва — процес обробки лиття, що полягає в очищенні виробів від формової суміші, обрізанні литникової системи та задирок, а також подальшому шліфуванні та поліруванні поверхні.

3. У мистецтві та реставрації — техніка надання скульптурі або іншому виробу вигляду бронзового виливку, часто шляхом нанесення спеціальних покриттів або фарб.

4. Переносно — набуття чимось (наприклад, засмагою шкіри) стійкого золотисто-коричневого відтінку, що нагадує колір бронзи.

1. Жінка, яка займається бронзуванням — покриттям виробів шаром бронзи.

2. Заст. Жінка, яка працює на бронзувальному виробництві або спеціалізується на художній обробці бронзи.

1. Фахівець, який займається бронзуванням — покриттям поверхонь тонким шаром бронзи або наданням виробу вигляду бронзи.

2. Робітник, що виконує операцію бронзування металевих або неметалевих виробів у гальванічних цехах, ювелірній, металообробній промисловості тощо.

1. Підприємство, цех або майстерня, де виплавляють бронзу та виготовляють вироби з неї методом лиття.

2. Технологічний процес лиття виробів із бронзи.

1. Фахівець з виплавки бронзи, робітник бронзоливарного виробництва.

2. Заст. Майстер, що виготовляє вироби з бронзи методом лиття.

Бронзографіт — власна назва українського підприємства, що спеціалізується на виробництві та постачанні виробів з бронзи, графіту та інших антифрикційних матеріалів для промисловості.

Бронзографіт — технічний термін, що може позначати композитний антифрикційний матеріал на основі бронзи з включеннями графіту, який використовується для виготовлення підшипників ковзання, втулок та інших деталей, що працюють в умовах змащення або підвищеного тертя.

Бронзитит — мінерал класу силікатів, різновид енстатиту, що містить залізо; магнезіально-залізистий піроксен з характерним бронзовим відливом.

Бронзит — мінерал класу силікатів, різновид енстатиту, що містить домішки заліза; має бронзово-металевий блиск, характерний для деяких основних магматичних порід.

1. Сплав міді з оловом, іноді з додаванням цинку, свинцю та інших елементів, що відрізняється високою міцністю, твердістю та стійкістю до корозії; один з найдавніших відомих людству металів, що дав назву історичній епосі — бронзова доба.

2. Художні вироби, пам’ятники, скульптури, виготовлені з цього сплаву.

3. Третє місце в спортивних змаганнях, за яке нагороджують бронзовою медаллю; сама така медаль.

4. Забарвлення, колір, що нагадує відтінок полірованої бронзи; золотисто-коричневий.

1. Військове формування, що складається з бронетехніки (танків, бойових машин піхоти, бронетранспортерів тощо) та призначене для ведення бойових дій, зазвичай у складі механізованих або танкових військ.

2. Застарілий термін, що вживався для позначення частини броні, броньового захисту або бронеплити на бойовій техніці (танку, кораблі, літаку).