1. Відсутність закону, правового регулювання; стан суспільства або держави, коли не діють правові норми або вони систематично порушуються.

2. Дія або вчинок, що суперечить закону, правовим нормам; беззаконний вчинок, правопорушення.

3. Властивість людини, що полягає в нехтуванні законами, схильності до правопорушень; беззаконна поведінка.

1. Стан суспільства, держави або окремої сфери життя, за якого відсутня дія законів, порушуються або не виконуються існуючі закони; безправ’я, свавілля.

2. Протиправна, злочинна дія, що грубо порушує закони; беззаконний вчинок.

3. Відсутність моральних, релігійних або інших загальноприйнятих норм, розбещеність.

1. Жінка, яка порушує закони, діє незаконно; злочинниця, правопорушниця.

2. Заст. Жінка, яка не підкоряється встановленим правилам, звичаям; свавільниця.

1. Той, хто порушує закони, нехтує правовими нормами; злочинець, правопорушник.

2. У переносному значенні: той, хто діє свавільно, нехтує загальновизнаними правилами, мораллю або порядком.

1. Властивість за значенням прикметника “беззавітний”; відсутність завіту, заповіту або спадкового розпорядження; стан, коли майно не має визначеного спадкоємця за заповітом.

2. Перен. Відсутність духовної, ідейної або творчої спадщини, яку б одне покоління передавало іншому; безспадковість, відрив від традицій.

1. Властивість за значенням прикметника “беззаборонний”; відсутність заборон, обмежень, перешкод для чого-небудь; повна свобода дій або прояву.

2. (У переносному значенні) Нестримність, нездержаність у висловлюваннях, поведінці, часто з відтінком свавільності.

1. Властивість за значенням прикметника “безжурний”; стан, коли немає журби, клопоту, турбот; безтурботність, легковажність.

2. Рідкісне, застаріле значення: відсутність журби (рослини).

Відсутність життя, життєвих проявів; стан, за якого ніщо не живе, не існує.

Відсутність життєвої енергії, бадьорості, інтересу до життя; в’ялість, апатичність.

Відсутність правдивості, переконливості, невідповідність реальному життю (про твір мистецтва, образ тощо); нежиттєвість.

Властивість за значенням прикметника безживний; відсутність ознак життя, життєвої енергії, руху; мертвість, неживість.

У літературознавстві та мистецтві — характеристика художнього образу або твору, позбавленого внутрішньої динаміки, психологічної глибини, переконливості; статичність, схематичність.

Властивість за значенням прикметника “безжалісний”; відсутність жалю, співчуття, милосердя; жорстокість, нещадність.