Значення
- (Юриспруденція) –
Властивість за значенням прикметника “беззаборонний”; відсутність заборон, обмежень, перешкод для чого-небудь; повна свобода дій або прояву.
- (Психологія) –
(У переносному значенні) Нестримність, нездержаність у висловлюваннях, поведінці, часто з відтінком свавільності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. беззаборонність, р. беззаборонності, д. беззаборонності, з. беззаборонність, о. беззаборонністю, м. беззаборонності, к. беззаборонносте