Значення
- (Юриспруденція) –
Властивість за значенням прикметника “беззавітний”; відсутність завіту, заповіту або спадкового розпорядження; стан, коли майно не має визначеного спадкоємця за заповітом.
- (Соціологія) –
Перен. Відсутність духовної, ідейної або творчої спадщини, яку б одне покоління передавало іншому; безспадковість, відрив від традицій.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. беззавітність, р. беззавітності, д. беззавітності, з. беззавітність, о. беззавітністю, м. беззавітності, к. беззавітносте