беззаконник

1. Той, хто порушує закони, нехтує правовими нормами; злочинець, правопорушник.

2. У переносному значенні: той, хто діє свавільно, нехтує загальновизнаними правилами, мораллю або порядком.

Приклади:

Приклад 1:
Лучше голый, да правый, нежели богатый беззаконник. Не убоюся от обнажающих тѣло, души не обнажить не могущих.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”