Значення
- (Юриспруденція) –
Той, хто порушує закони, нехтує правовими нормами; злочинець, правопорушник.
- (Соціологія) –
У переносному значенні: той, хто діє свавільно, нехтує загальновизнаними правилами, мораллю або порядком.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. беззаконник, р. беззаконника, д. беззаконникові, з. беззаконника, о. беззаконником, м. беззаконникові, к. беззаконнику