Значення
- (Юриспруденція) –
Відсутність закону, правового регулювання; стан суспільства або держави, коли не діють правові норми або вони систематично порушуються.
- (Юриспруденція) –
Дія або вчинок, що суперечить закону, правовим нормам; беззаконний вчинок, правопорушення.
- (Юриспруденція) –
Властивість людини, що полягає в нехтуванні законами, схильності до правопорушень; беззаконна поведінка.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. беззаконність, р. беззаконності, д. беззаконності, з. беззаконність, о. беззаконністю, м. беззаконності, к. беззаконносте