беззаконність

[bɛzzɑkonnistʲ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Відсутність закону, правового регулювання; стан суспільства або держави, коли не діють правові норми або вони систематично порушуються.

  2. (Юриспруденція) –

    Дія або вчинок, що суперечить закону, правовим нормам; беззаконний вчинок, правопорушення.

  3. (Юриспруденція) –

    Властивість людини, що полягає в нехтуванні законами, схильності до правопорушень; беззаконна поведінка.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. беззаконність, р. беззаконності, д. беззаконності, з. беззаконність, о. беззаконністю, м. беззаконності, к. беззаконносте

Більше записів