1. Надавати чому-небудь форми вихору, закручувати, робити вихристим.
2. Перен. Надавати чому-небудь бурхливого, стрімкого розвитку, інтенсивності; розпалювати, загострювати (наприклад, конфлікт, суперечку).
-
завихрювання
1. Фізичне явище у газах або рідинах, що полягає в утворенні інтенсивних локальних вихорів, вихрових потоків або турбулентних рухів.
2. У техніці — процес або режим роботи, за якого в турбомашинах (наприклад, компресорах, вентиляторах) потік газу або повітря втрачає стабільність із утворенням вихорів, що призводить до різкого падіння ефективності та може спричинити руйнування.
3. Переносно — інтенсивне, хаотичне нагромадження, переплетіння або бурхливий розвиток подій, явищ, думок, почуттів.
-
завихритися
1. Про вітер, повітря, пил, сніг тощо: почати швидко обертатися, утворюючи вихор; закрутитися вихром.
2. Перен. про думки, почуття, спогади тощо: почати інтенсивно й хаотично з’являтися, змінюватися, переплітатися, викликаючи відчуття втрати контролю або запаморочення.
3. Розм. про людину: почати метушливо й безладно рухатися, діяти; закрутитися, заметушитися.
-
завихрити
1. Надати чому-небудь обертового, вихроподібного руху; закрутити, закружити.
2. (переносно) Захопити, затягнути в якийсь бурхливий потік подій або відчуттів.
-
завихреність
Завихреність — властивість потоку рідини або газу, що характеризується наявністю вихорів, тобто обертальним, нестаціонарним рухом частинок середовища.
Завихреність — у переносному значенні: стан плутанини, хаотичності, безладдя в думках, почуттях або в розвитку подій.
-
завихрення
1. Фізичний процес усередині рідини або газу, що характеризується утворенням вихорів — локальних обертальних рухів із криволінійними траєкторіями частинок.
2. У техніці — небажане порушення прямолінійного (ламинарного) потоку рідини або газу, що призводить до турбулентності, втрат енергії та опору.
3. У метеорології — атмосферне явище, вихровий рух повітряних мас, що може супроводжуватися різкими змінами погоди.
4. Переносно — стан хаотичного, швидкого розвитку подій або думок, що викликає втрату контролю та орієнтації; плутанина, метушня.
-
завихрений
1. Який має завихрення, утворює завихрення; пов’язаний із завихренням.
2. У переносному значенні: такий, що відрізняється складною, заплутаною структурою або ходом думок; заплутаний, хаотичний.
-
завихоритися
1. Почати швидко обертатися, кружляти, утворюючи вихор; піднятися вихром (про повітря, пил, сніг тощо).
2. Перен. розм. Захопитися чимось, поринути у щось з великим ентузіазмом, опинитися у стані підвищеної активності чи збудження.
-
завихорити
1. (про вітер, повітря) Підняти, закрутити у вихор, почати кружляти з силою.
2. (переносно) Захопити, поринути у швидкоплинну, бурхливу діяльність або стан; закрутити.
-
завихорений
1. Який має завихрення, утворює завихрення; з вихрами, з вирами.
2. Переносно: швидкий, бурхливий, стрімкий, що нагадує вихор своєю інтенсивністю або хаотичністю.
3. Про волосся: кучерявий, з тугими завитками, що нагадують вихор.