завихрення

1. Фізичний процес усередині рідини або газу, що характеризується утворенням вихорів — локальних обертальних рухів із криволінійними траєкторіями частинок.

2. У техніці — небажане порушення прямолінійного (ламинарного) потоку рідини або газу, що призводить до турбулентності, втрат енергії та опору.

3. У метеорології — атмосферне явище, вихровий рух повітряних мас, що може супроводжуватися різкими змінами погоди.

4. Переносно — стан хаотичного, швидкого розвитку подій або думок, що викликає втрату контролю та орієнтації; плутанина, метушня.

Приклади вживання

Приклад 1:
Тобто, коли Нептун ударив тризубом пароплав, то не лише судина розкололася навпіл, а донизу репнув увесь океан, і водна стихія з наядами, тритонами й морськими кониками з вирячкуватими очима, що освітлювали навколишнє водяне завихрення короткими жмутиками світла, — розступилася на боки двома напівкруглими плинними хмаросягами, які на очах Цизя затужавіли й облицювалися згори до низу кривавим воловим м’ясом, щойно Розрубаної туші, нескінченним потоком викидуваних з різень всього світу, що ними, чарупка біля чарупки, густо виповнили в°Дяні мури океанської ущелини, перетворивши її на лійку з живого м’яса, і на сухому піщаному дні, що нагадувало радше австралійський пляж уздовж Коралового бар’єру, Цизьо побачив на білому ослінчику (на таких дротяних ослінчиках Цизьо колись сидів на терасі каварні в Лісбоні), побачив старчика, якого він десь уже бачив, тільки не міг пригадати, де. — Здоровенькі були!
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |