завихрення

[zɑʋɪxrɛnnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Фізичний процес усередині рідини або газу, що характеризується утворенням вихорів — локальних обертальних рухів із криволінійними траєкторіями частинок.

  2. У техніці — небажане порушення прямолінійного (ламинарного) потоку рідини або газу, що призводить до турбулентності, втрат енергії та опору.

  3. У метеорології — атмосферне явище, вихровий рух повітряних мас, що може супроводжуватися різкими змінами погоди.

  4. Переносно — стан хаотичного, швидкого розвитку подій або думок, що викликає втрату контролю та орієнтації; плутанина, метушня.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. завихрення, р. завихрення, д. завихренню, з. завихрення, о. завихренням, м. завихренні, к. завихрення

Більше записів