завихрювання

[zɑʋɪxrjuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Фізичне явище у газах або рідинах, що полягає в утворенні інтенсивних локальних вихорів, вихрових потоків або турбулентних рухів.

  2. У техніці — процес або режим роботи, за якого в турбомашинах (наприклад, компресорах, вентиляторах) потік газу або повітря втрачає стабільність із утворенням вихорів, що призводить до різкого падіння ефективності та може спричинити руйнування.

  3. Переносно — інтенсивне, хаотичне нагромадження, переплетіння або бурхливий розвиток подій, явищ, думок, почуттів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. завихрювання, р. завихрювання, д. завихрюванню, з. завихрювання, о. завихрюванням, м. завихрюванні, к. завихрювання

Більше записів