• завихлятися

    1. Хитаючись, похитуючись, пересуватися з труднощами, ледве переставляючи ноги (про людину або тварину).

    2. Перен. Робити щось повільно, з ваганнями, невпевнено або недбало; ледачити, гаяти час.

    3. Розм. Про транспортний засіб: рухатися похитуванням, з труднощами через несправність, поганий стан дороги тощо.

  • завихляти

    1. Хитаючись, невпевнено йти, переважно через хворобу, втому чи нетверезий стан; хитатися, похитуватися.

    2. Перен. Поводитися нестабільно, нечітко, ухилятися від прямої відповіді чи чіткої позиції; викручуватися.

  • завитушка

    1. Скручена, закручена або хвиляста смужка, лінія чи орнаментальний елемент, що використовується в художньому оформленні, каліграфії, архітектурі або дизайні.

    2. Розмовна назва декоративного печива у вигляді скрученої смужки тіста, часто посипаного цукром, корицею або горіхами.

    3. Переносно — про щось дуже складне, заплутане, надмірно витончене в оформленні або викладі (наприклад, про стиль мови).

  • завиток

    1. Орнаментальний мотив у вигляді спірально закрученої лінії, що нагадує ріг барана або частину раковини молюска; спіраль, гвинт.

    2. Частина рослини (листка, пагона), що має форму тугої спіралі або згорнута трубкою.

    3. Заокруглений, спіралеподібний локон волосся.

    4. У палеографії — старовинний орнаментальний знак у вигляді спіралі, що використовувався в рукописних книгах для прикраси.

    5. У архітектурі — декоративний елемент у вигляді спіралі, характерний для стилю бароко та рококо.

  • завиткоподібність

    Завиткоподібність — властивість або стан, за якого щось має форму, схожу на завиток, спіраль або локон; викривленість у вигляді завитка.

    Завиткоподібність — біологічна характеристика (наприклад, будови рогів, вусиків, стебел тощо), що описує їх спіральне або звивисте розташування або форму.

  • завиткоподібний

    Який має форму завитка, схожий на завиток.

  • завиткограф

    Завиткограф — власна назва українського видавничого проєкту (інтернет-порталу), присвяченого сучасній українській літературі, мистецтву та культурі, що існував у 2010-х роках.

    Завиткограф — власна назва однойменного літературного альманаху, що видавався цим проєктом.

  • завитковий

    1. Який має форму завитка, складається з завитків або прикрашений завитками.

    2. У біології: що стосується завитка (спірально закрученої частини певних органів у рослин і тварин, наприклад, у вуха).

    3. У техніці та ремеслах: що характеризується використанням спіралеподібних, хвилястих елементів у орнаменті або конструкції.

  • завитка

    1. Біологічна структура у вигляді спірально закрученого утворення, зокрема спіральна частина внутрішнього вуха (лат. cochlea) або закручена форма рогу у тварин.

    2. В архітектурі та декоративно-ужитковому мистецтві — елемент у вигляді стилізованого спірального завитка, характерний для орнаментики бароко та рококо.

    3. У ботаніці — закручена частина пагона, усика рослини або форма листка; також народна назва деяких квітів із закрученими пелюстками.

    4. У кулінарії — виріб із тіста (частіше листкового), закрученого спіраллю або рулетом.

  • завитися

    1. (про рослини) Почати витися, обвиватися навколо чогось; пустити пагони, що обвивають опору.

    2. (розм.) Почати витися, крутитися, обертатися навколо чогось або на одному місці.

    3. (перен., розм.) Ускладнитися, заплутатися (про думки, справи тощо).