завитка

1. Біологічна структура у вигляді спірально закрученого утворення, зокрема спіральна частина внутрішнього вуха (лат. cochlea) або закручена форма рогу у тварин.

2. В архітектурі та декоративно-ужитковому мистецтві — елемент у вигляді стилізованого спірального завитка, характерний для орнаментики бароко та рококо.

3. У ботаніці — закручена частина пагона, усика рослини або форма листка; також народна назва деяких квітів із закрученими пелюстками.

4. У кулінарії — виріб із тіста (частіше листкового), закрученого спіраллю або рулетом.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |