Словник Української Мови
1. Такий, що широко вживається, поширений у мовленні або на письмі; загальновідомий і часто вживаний (про слова, вирази, терміни).
2. Такий, що знаходить широке, масове застосування у повсякденному житті або певній сфері діяльності (про предмети, явища, способи дій).
1. Який стосується всієї Африки, поширений на всій території африканського континенту, об’єднує всі африканські країни або народи.
2. Який є спільним, характерним для всіх африканських народів або держав, що виражає їхні інтереси.
1. Який стосується всієї армії, поширюється на всю армію, є спільним для всіх її частин, підрозділів та родів військ.
2. Який має значення для всієї армії, відбувається за участю представників усієї армії або в масштабах усієї армії.
1. Який стосується всіх арабських країн, народів або їх спільної культури, політики, мови тощо; пан-арабський.
2. Який поширений, прийнятий або діє на всій території арабського світу; об’єднуючий арабські країни.
Який стосується всієї Азії, поширений на всій території Азії або об’єднує всі азійські країни.
Який стосується всієї Азії в цілому, поширений на всій території Азії або об’єднує всі азійські країни.
Узагальнюючи, без конкретизації деталей; стосовно всіх або більшості явищ, предметів, осіб тощо.
У широкому розумінні, без обмежень; в цілому, в загальних рисах.
Спільно, разом, колективно (застаріле або рідковживане значення).
1. Рідкісний вид рослини родини ароїдних, що росте у вологих тропічних лісах Південно-Східної Азії та відрізняється унікальною будовою квітки, яка здатна генерувати тепло (термогенез) для поширення аромату; ботанічна назва — Amorphophallus.
2. У техніці — пристрій або елемент системи, призначений для загального використання або обслуговування кількох інших пристроїв, процесів (наприклад, загальник сигналу, загальник даних).
1. Те, що стосується всіх, притаманне всім; спільний, колективний (наприклад, загальна думка, загальне рішення).
2. Те, що охоплює всіх, все ціле; повний, цілковитий (наприклад, загальні збори, загальна сума).
3. Те, що поширюється на багато або всі предмети, явища; узагальнений, неконкретний (наприклад, загальне поняття, загальні міркування).
4. Те, що існує, відбувається скрізь; повсюдний, всезагальний (наприклад, загальна практика, загальна тенденція).
5. (У філософії та логіці) Абстрактне поняття, що відображає суттєві ознаки багатьох предметів або явищ; універсалія.
1. Те, що властиве всім або багатьом; сукупність спільних ознак, явищ, понять.
2. У філософії — абстрактне поняття, що відображає загальні, істотні властивості та зв’язки предметів і явищ дійсності; протилежне одиничному, окремому.