Словник Української Мови
1. Зупинитися або сповільнити рух за допомогою гальм (про транспортний засіб, механізм тощо).
2. Переносно: різко зменшити інтенсивність, активність, швидкість розвитку чогось; уповільнитися, призупинитися.
3. Розмовне: затриматися, затриматись на якийсь час у русі, діяльності, розмові тощо.
1. Різко зменшити швидкість або повністю зупинити рух транспортного засобу, механізму або предмета за допомогою гальмового пристрою (гальм).
2. Переносно: сповільнити, затримати або призупинити розвиток, перебіг, виконання чогось.
1. Дія за значенням дієслова “загальмувати”; гальмування, уповільнення або зупинка руху за допомогою гальм або інших пристроїв.
2. Переносно: уповільнення, затримка, припинення активності або розвитку якого-небудь процесу, явища.
1. Зупинятися або сповільнюватися за допомогою гальма або іншого пристрою чи способу (про транспортний засіб, механізм тощо).
2. Перен. Ставати менш інтенсивним, активним; уповільнюватися, припинятися (про процес, явище, діяльність).
1. Приводити в дію гальма (гальма) транспортного засобу або механізму, зменшуючи швидкість його руху або повністю зупиняючи.
2. Перен. Уповільнювати, стримувати розвиток, перебіг або інтенсивність чого-небудь.
1. Дія за значенням дієслова “загальмовувати” — процес уповільнення або зупинки руху механізму, транспортного засобу за допомогою гальм.
2. Переносно — навмисне уповільнення, призупинення або перешкоджання розвитку, ходу якогось процесу, діяльності чи ініціативи.
3. У техніці — процес керованого поглинання кінетичної енергії рухомого об’єкта або механізму для зменшення його швидкості або повної зупинки.
1. Такий, що зазнає гальмування; уповільнений, стриманий у русі, розвитку або активності.
2. (перен.) Такий, що має обмежену швидкість або інтенсивність функціонування; сповільнений у роботі (про технічні системи, процеси).
3. (перен., про людину) Нерішучий, несміливий, обережний у вчинках або висловлюваннях; стриманий.
Загальмованість — стан, коли рух чогось уповільнено або повністю припинено гальмуванням; недостатня швидкість або активність у русі, розвитку, діяльності.
Загальмованість — фізіологічний стан організму, що характеризується значною зниженою руховою активністю, сповільненням реакцій та загальним пригніченням психічних процесів.
Загальмованість — у техніці, стан механізму, машини або транспортного засобу, при якому їхній рух обмежено або заблоковано внаслідок застосування гальмової системи.
1. Який перебуває у стані гальмування; той, що рухається повільно або з уповільненням через застосування гальм.
2. Перен. такий, що розвивається або відбувається із затримкою, недостатньо швидко; уповільнений, затриманий.
3. Перен. про людину: такий, що виявляє брак енергії, ініціативи, сповільненість реакцій; млявий, апатичний.
1. У математиці — найбільший спільний дільник (НСД) двох або більше цілих чисел, тобто найбільше натуральне число, на яке ці числа діляться без остачі.
2. У логіці та філософії — найвище, найзагальніше поняття, що об’єднує низку інших понять у певній системі знань або класифікації.
3. У повсякденному вжитку (застаріле) — те, що охоплює все ціле, загальну суму або підсумок чогось.