Загалдикатися — почати галдикати, заводитися, збуджуватися (про тварин, переважно про собак).
Загалдикатися — перен. розм. почати багато й голосно говорити, збуджено сперечатися або сваритися.
-
загалдикати
1. (діал.) Почати галдикати, загавкати (про собак).
2. (перен., розм.) Розпочати голосно, різко або настирливо кричати, лаятися, сваритися.
-
загаласуватися
1. Розпочати галасувати, підняти шум, крик; зашуміти, закричати (про групу людей або тварин).
2. Перен. Розпочати гостру, шумну суперечку, сварку; засперечатися.
-
загаласувати
1. Почати галасувати, підняти галас, шум; зашуміти, загомоніти.
2. Розмовне. Заговорити голосно, швидко або багато, часто перебиваючи інших; забалакати.
-
загалакати
1. Розпочати галакати, підняти галас, зашуміти (про людей, тварин, пташині зграї тощо).
2. Розпочати багато й голосно розмовляти, забалакати.
-
загалайкати
1. Почати галайкати, підняти галас, зашуміти (про людей, тварин).
2. Розпочати голосно, невиразно або недоладно говорити, кричати (часто з відтінком несхвалення).
3. Розпочати голосно, настирливо лаятися, сваритися.
-
загал
1. Загальна назва для всіх представників якоїсь групи, сукупності людей або тварин; колектив, спільнота, громада.
2. (у значенні прислівника) Узагальнено, не вдаючись у деталі; в цілому, в основному.
3. (заст.) Загальне місце, площа для зборів у селі або на околиці міста.
-
загакуватися
1. (розм.) Заплутуватися, втрачати чіткість думки, не розуміти суті справи; плутатися в міркуваннях.
2. (перен.) Заходити в безвихідь, потрапляти у складну ситуацію, з якої важко знайти вихід.
-
загакливий
1. Який часто загакується, схильний до загакування; який загакує.
2. Який викликає загакування, призводить до нього.
-
загакливець
Загакливець — власна назва села в Україні, що входить до складу Бучацької міської громади Чортківського району Тернопільської області.