Словник Української Мови
1. Поглибитися, проникнути на значну глибину; зануритися.
2. Увійти, проникнути всередину чогось, опинитися в глибині чогось.
3. Присвятити себе вивченню, детальному розгляду чогось; зосередитися на чомусь.
4. (у спорті) Переміститися в глиб власної половини поля, залишивши суперника біля його меж.
1. Зробити глибшим, поглибити, збільшити глибину чогось.
2. Перен. поглибити, зробити більш ґрунтовним, детальним, серйозним (про знання, дослідження, розуміння тощо).
3. У будівництві: розташувати, вбудувати частину споруди нижче основного рівня, рівня землі.
1. Технічний термін, що позначає заглиблену ділянку, виїмку або поглиблення на поверхні чого-небудь; виїмка, паз, ніша.
2. У географії — видовжена заглиблена форма рельєфу (наприклад, долина, яр, балка), часто з постійним або тимчасовим водотоком.
3. У переносному значенні — віддалена, ізольована або малодоступна місцевість, глушина.
1. Глибока улоговина, западина на поверхні чогось; заглиблення.
2. Спеціальне пристосування у вигляді виїмки, вирізу або паза для встановлення, кріплення чи з’єднання деталей.
3. У геології — понижений ділянка земної кори, що має округлу або витягнуту форму.
Заглемездя — історична назва промислового регіону в Польщі, розташованого на території Верхньої Сілезії, з центром у місті Катовиці.
Заглемездя — традиційна українська назва географічної та економічної області в Польщі, що має великі поклади кам’яного вугілля та розвинуту важку промисловість.
Загледітися — довго, пильно дивитися на когось або щось, задивлятися, зачаровано спостерігати.
Загледітися — захопитися кимось або чимось, відволіктися від основної справи через зацікавленість чимось іншим (розмовне).
1. Помітити когось або щось, побачити на відстані, звернути на щось увагу поглядом.
2. (У розмовній мові) Побачити щось бажане, знайти наочним оглядом; вишукати очима.
3. (Переносно) Обрати, намітити для себе когось або щось як мету, об’єкт прагнень або інтересів.
1. (про тварину) Відчути статеве збудження, прийти в стан тічки (переважно про кішок).
2. (переносно, розмовне) Про людину: стати настирливою, наздрісливою, надокучливою; набридати комусь своєю присутністю або увагою.
1. Зробити гладким, рівним, усунувши нерівності або шорсткість; вирівняти поверхню чогось.
2. Покрити тонким шаром чогось рідкого або сипкого, щоб зробити поверхню рівною (наприклад, загладити штукатурку, загладити піском).
3. Перен. Пом’якшити, згладжувати неприємний враження, наслідки вчинку, провини; спокутувати.
1. Ставати гладким, рівним, згладжуватися; позбавлятися нерівностей, вибоїн, зморшок тощо.
2. Перен. Зменшуватися, ставати менш помітним, зникати (про негативні явища, відчуття, наслідки).
3. Морф. Форма пасивного стану від дієслова “загладжувати”.