Словник Української Мови
1. (у геології, геоморфології) Позначення для тектонічних структур, що характеризуються опусканням, прогинанням ділянок земної кори відносно навколишніх територій (наприклад, заглибна зона, заглибна структура).
2. (у техніці, будівництві) Призначений для заглиблення, занурення в щільне середовище або ґрунт; такий, що працює за принципом заглиблення (наприклад, заглибний насос, заглибна частина фундаменту).
1. Рухатися, проникати в глибину чогось, поринати у щільне середовище або простір.
2. Уважно та детально вивчати щось, аналізувати сутність явища, проблеми, питання.
3. Ставати більш інтенсивним, сильним, набирати глибини (про почуття, стан, процес).
4. (у техніці, буд-ві) Опускатися, входити в ґрунт, вгвинчуватися (про фундамент, палі тощо).
1. Робити глибшим, збільшувати глибину чогось; копати, рити глибше.
2. Перен. посилювати, робити більш ґрунтовним, детальним, серйозним (про знання, дослідження, розуміння тощо).
3. Техн. Обробляти, робити заглиблення в поверхні матеріалу.
1. Дія за значенням дієслова “заглиблювати” — процес роботи, спрямований на збільшення глибини чогось, поглиблення.
2. (у геології, гірничій справі) Процес збільшення глибини кар’єру, шахти, свердловини тощо шляхом виймання корисної копалини або породи.
3. (переносне) Процес інтенсивного та детального вивчення, аналізу чогось, проникнення в сутність явища, проблеми, теми.
1. Такий, що може бути заглиблений, занурений у щось або встановлений на глибину.
2. (У техніці) Призначений для монтажу або встановлення всередині поверхні (стіни, панелі тощо), а не на неї.
1. Призначений для заглиблення, поглиблення чогось, що пов’язаний із процесом роботи на певну глибину (про інструмент, техніку, пристрій тощо).
2. Стосований до діяльності, спрямованої на поглиблення, детальніше вивчення або розкриття суті чого-небудь (про аналіз, дослідження, процес пізнання).
Заглибленість — властивість за значенням дієслів “заглибити” та “заглибитися”; стан, коли щось знаходиться на значній глибині або глибоко всередині чогось; поглибленість.
Заглибленість — зосереджена, інтенсивна увага на чомусь, повне занурення в думки, роздуми або певну діяльність; стан глибокої задуми або концентрації.
Заглибленість — фізична або просторова характеристика об’єкта, що означає наявність значних заглибин, порожнин або нерівностей на його поверхні.
1. (про дію) Зосереджено, поглиблено, з повним зануренням у процес, без відволікання на зовнішні подразники.
2. (про мислення, аналіз) Ґрунтовно, детально, з проникненням у сутність явища або проблеми.
1. Дія за значенням дієслова “заглиблювати” — процес роботи, спрямований на збільшення глибини чогось, поглиблення.
2. Поглиблене місце, заглибина, виїмка на поверхні чогось; порожнина, западина.
3. (у переносному значенні) Поглиблене вивчення, проникнення в суть чого-небудь; концентрація на певній діяльності чи темі.
1. Такий, що має поглиблення, заглибину; виїмчастий, запалий.
2. Присвячений глибокому вивченню, розробці чогось; ґрунтовний, фундаментальний.
3. Поглинений, захоплений чимось, зосереджений на чомусь (про думки, увагу тощо).