1. У спосіб, що характеризується приглушеністю звуку, зниженням його сили, інтенсивності або чіткості; неголосно, приглушено.
2. У спосіб, що свідчить про придушеність, стриманість у вияві почуттів, емоцій (наприклад, голосу, плачу, болю).
-
заглушення
1. Дія за значенням дієслова “заглушити”; придушення, ослаблення інтенсивності чого-небудь (наприклад, звуку, болю, відчуття).
2. Технічний прийом або процес зменшення рівня шуму, вібрації або інших небажаних коливань у механізмах, конструкціях, електричних колах тощо.
3. У радіотехніці та зв’язку — навмисне створення перешкод для нормального прийому радіосигналу.
4. У ботаніці — пригнічення росту культурних рослин бур’янами або іншими домінуючими видами.
-
заглушений
1. Про звук: такий, що став менш гучним, придушеним, не таким різким або дзвінким; приглушений.
2. Про почуття, стан: такий, що втратив силу, інтенсивність; ослаблений, притуплений.
3. Техн. Обладнаний спеціальним пристроєм (глушником) для зменшення шуму, звуку (наприклад, про зброю).
-
заглушатися
1. Втрачати силу, інтенсивність, яскравість (про звук, світло, колір, відчуття тощо); ставати менш помітним, приглушеним.
2. Поступово припинятися, згасати (про явища, процеси, стани, наприклад, про біль, емоції).
3. Покриватися рослинністю, заростати (про ділянку землі, стежку тощо).
-
заглушати
1. Робити менш чутним, приглушувати звук чогось, перекривати своїм звучанням інші звуки.
2. Придушувати, зменшувати силу, інтенсивність або прояв чогось (наприклад, відчуття, бажання, процес).
3. У техніці: знижувати рівень шуму, вібрації або перешкод (електромагнітних, акустичних).
-
заглушання
1. Дія за значенням дієслова “заглушати” — придушення, ослаблення інтенсивності чого-небудь (наприклад, звуку, болю, відчуття).
2. Технічний прийом або процес зменшення рівня шуму, вібрації або небажаних сигналів у різних системах і пристроях.
3. У радіотехніці та зв’язку — навмисне створення перешкод для переривання або ускладнення прийому радіосигналу.
-
заглухнутися
Втратити здатність чути, стати глухим.
Стати менш чутним, притупитися (про слух).
Перен. втратити чутливість, стати байдужим до чого-небудь.
-
заглухнути
1. Перестати звучати, лунати; затихнути, замовкнути (про звуки, шум, музику тощо).
2. Згаснути, перестати горіти (про вогонь, полум’я, світло).
3. Перен. Поступово припинити існування, зникнути; зав’янути, занепасти (про почуття, явища, діяльність тощо).
4. Розм. Перестати працювати, зупинитися (про двигун, механізм).
-
заглухлий
1. Який перестав звучати, лунати; що затих, припинився.
2. Який перестав функціонувати, діяти; занедбаний, покинутий.
3. Який втратив силу, інтенсивність; ослаблений, приглушений.
-
заглухатися
1. Втрачати силу, інтенсивність, поступово припинятися (про звук, шум, відчуття тощо).
2. Ставати менш виразним, яскравим, помітним; слабшати, вщухати (про почуття, явище, процес).
3. Техн. Переставати працювати через зупинку двигуна; глохнути.