Закорковувачка — спеціальний пристрій або інструмент для закріплення корків (пробок) у пляшках, зокрема при розливі вина, олії, оцту тощо.
Закорковувачка — машина або механізм на виробництві, призначений для автоматичного закупорювання тари корками.
Словник Української Мови
Закорковувачка — спеціальний пристрій або інструмент для закріплення корків (пробок) у пляшках, зокрема при розливі вина, олії, оцту тощо.
Закорковувачка — машина або механізм на виробництві, призначений для автоматичного закупорювання тари корками.
Закорковувач — пристрій або інструмент для закупорювання пляшок, банок тощо корком, а також для вставки корків у горловини посудин.
1. (про пляшку, посудину) Щільно закриватися корком, ставати закупореним.
2. (переносно, розмовне) Ставати замкнутим, відокремленим від зовнішнього світу, втрачати зв’язок із оточенням; замикатися в собі.
1. Щільно закривати, закупорювати пробкою (посудину, пляшку тощо).
2. Перен. Зачиняти, замуровувати, робити непрохідним (отвір, вхід).
1. Процес або дія за значенням дієслова “закорковувати” — щільно закривати пробкою, закупорювати.
2. (у техніці, промисловості) Технологічна операція герметичного закриття тари (зокрема, пляшок) за допомогою корків, пробок або інших заглушок.
1. (про посудину) Такий, що можна закрити корком, призначений для закорковування.
2. (перен., розм.) Такий, що його можна легко закрити, заблокувати або зробити герметичним.
1. Призначений для закорковування, тобто для закупорювання пляшок, посудин тощо корками.
2. Стосований до процесу закупорювання корками або до обладнання, що для цього використовується.
1. (про людину) Такий, що має закорки — широкі, міцні плечі та шию; плечистий, кремезної статури.
2. (переносно, розм.) Міцний, дужий, могутньої будови (про тварину або предмет).
1. (про рослини) Утворити коришма́т — щільне переплетіння коріння, стебел або гілок; перетворитися на густу, важкопрохідну масу.
2. (переносно, розмовне) Заплутатися, ускладнитися через нагромадження деталей, суперечностей або через безлад (часто про думки, справи, ситуації).
1. Укоренитися, міцно закріпитися в ґрунті (про рослини).
2. Перен. Міцно утвердитися, стати звичним, незмінним (про звички, звичаї, погляди тощо).