Словник Української Мови
1. Скошити траву, зілля тощо на якійсь ділянці повністю, закінчити косіння.
2. Перен., розм. Привласнити щось чуже, дістати шляхом хитрого обману або використовуючи службове становище.
3. Розм. Навмисно імітувати щось, зробити схожим на щось інше (наприклад, “закосити під когось”).
4. Жарг. Ухилитися від чого-небудь, уникаючи виконання обов’язків (наприклад, від служби в армії).
1. Який має коріння, що міцно вкоренилися, закріпилися в ґрунті (про рослини).
2. Перен. Який став міцним, незмінним, глибоко вкоренився; застарілий, закостенілий (про звички, погляди, явища тощо).
1. Графічний знак у вигляді невеликої вигнутої лінії або гачка, що використовується в письмі (наприклад, діакритичний знак, частина літери).
2. Переносно — хитромудрий, незрозумілий або неочевидний пункт, деталь (часто в офіційному документі, договорі), призначений для обходу правил або введення в оману.
3. Розм. Про щось дуже мале, незначне або складне для розуміння.
1. (про місцевість, ділянку землі) Такий, що зарослий корчами, пнями, чагарником; занедбаний, необроблений.
2. (переносно, про людину) Такий, що має складний, неприступний, неввічливий характер; зарозумілий, зашорений.
1. (розмовне) Раптом захотітися, з’явитися сильне бажання зробити щось, особливо несподіване або дивне.
2. (розмовне) Виникнути в уяві як намір, думка; спасти на думку.
1. Раптово захотіти чогось, відчути сильне бажання щось зробити, часто імпульсивне або несподіване.
2. Виникнути як намір, думка або примха; спасти на думку.
Який закорочує електричний ланцюг, створюючи шлях з низьким опором для проходження струму.
1. (техн.) Утворювати коротке замикання в електричному колі; ставати причиною або піддаватися короткому замиканню.
2. (перен., розм.) Раптово припиняти роботу, функціонування (про механізм, пристрій); зламуватися, виходити з ладу.
3. (перен., розм.) Втрачати здатність логічно мислити, адекватно сприймати дійсність; “з’їжджати з глузду”.
1. Техн. З’єднувати електричні контакти, ділянки електричного кола або провідники безпосередньо один з одним, створюючи шлях для струму з мінімальним опором, що часто призводить до виникнення надмірного струму (короткого замикання).
2. Перен., розм. Робити щось дуже швидко, наспіх, скорочуючи необхідний час або пропускаючи проміжні етапи; скорочувати шлях або процес.
1. Дія за значенням дієслова “закорочувати”; створення короткого замикання в електричному колі шляхом з’єднання провідником двох точок з різним електричним потенціалом.
2. Технічний прийом або процес з’єднання (наприклад, за допомогою перемички) частин електричного ланцюга для зміни його параметрів, обходу ділянки кола або з метою захисту.