закорінений
[zɑkorinɛnɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
-
Який має коріння, що міцно вкоренилися, закріпилися в ґрунті (про рослини).
-
Перен. Який став міцним, незмінним, глибоко вкоренився; застарілий, закостенілий (про звички, погляди, явища тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. закорінений, р. закоріненого, д. закоріненому, з. закоріненого, о. закоріненим, м. закоріненім