1. (про людину) Такий, що має закорки — широкі, міцні плечі та шию; плечистий, кремезної статури.
2. (переносно, розм.) Міцний, дужий, могутньої будови (про тварину або предмет).
закоркований
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Я ніби закоркований. Неначе лиш улягаю силі рабування і самознищую буремний дух.
— Невідомий автор, “140 Vybrane Vyd 2016 R”
Частина мови: прикметник () |