Словник Української Мови
Процес додавання закваски (бактерій чи дріжджів) до продукту, що викликає бродіння та призводить до зміни його властивостей (наприклад, заквашення тіста, капусти, молока).
Стан продукту, що вже піддався такому процесу; результат заквашування.
У переносному значенні: початок, зародження, імпульс до виникнення або розвитку якогось явища, процесу (наприклад, заквашення ідеї).
1. Який набув певних властивостей унаслідок заквашування, додавання закваски; прокислий (про харчові продукти).
2. Який має ознаки, властивості, характерні для чогось, що пройшло процес заквашування (переносно — про щось насичене, концентроване, сформоване в особливих умовах).
3. У стані легкого сп’яніння, під чаркою (розмовне).
1. Продукт бродіння (дріжджі, молочнокислі бактерії тощо), що використовується для заквашування тіста, молока або інших продуктів.
2. Рідка або густа суміш (наприклад, з борошна та води), у якій розмножені мікроорганізми, що застосовується для приготування тіста.
3. (переносне) Внутрішня основа, духовні якості, характер людини, що виховуються з дитинства.
1. (про тісто, рідину тощо) Під впливом закваски або дріжджів набути властивості кваситися, почати бродити, підніматися.
2. (перен., розм.) Почати гніватися, роздратовуватися, втрачати спокій; заводитися.
3. (перен., розм.) Засмутитися, почати сумувати, впасти в меланхолійний настрій.
1. Піддати бродінню, викликати процес квашення в продуктах (овочах, фруктах тощо), додавши спеціальну закваску або створивши умови для утворення молочної кислоти.
2. Розпочати приготування тіста для хліба, додавши до борошна та рідини дріжджі або хмільову закваску для підйому.
3. Перенісно: викликати, спровокувати якийсь інтенсивний процес, стан (наприклад, сварку, бунт, веселощі).
1. (розм.) Почати квапитися, поспішати, набути поспіху в діях або рухах.
2. (перен., рідк.) Захопитися чимось, поринути в якусь справу з надмірним поспіхом або запалом.
1. Захопити, заволодіти чимось, загарбати, зайняти силою або швидкою дією.
2. (переносно) Захопити, зацікавити когось чимось, привернути повну увагу.
3. (застаріле) Поспішити, кваплячись зробити щось.
1. (про жаб) Почати квакати, видавати характерні звуки, схожі на «ква-ква».
2. (перен., розм., часто ірон.) Почати голосно, настирливо або незрозуміло говорити, скаржитися, лаятися.
1. Почати квакати (про жаб, качок тощо).
2. Розмовно-жартівливе: почати голосно, невиразно або незрозуміло говорити, кричати.
1. Припинити робити щось, відмовитися від чогось, давши собі обітницю більше не повертатися до цієї дії або стану; заприсягтися.
2. Розкаявшись у чомусь, пообіцяти собі не робити чогось надалі; дати собі слово уникнути чогось.
3. (У розмовному вживанні) Втратити бажання, охоту щось робити через негативний досвід; засмутитися через невдачу та відмовитися від подальших спроб.