Словник Української Мови
1. У давньоруському праві: порядок, спосіб, правило, встановлений закон або звичай для здійснення чогось (наприклад, судочинства).
2. У давньоруському праві: судовий доказ, процедура доказування (наприклад, присяга, поєдинок).
3. Застаріле: порядок, лад, устрій, нормальний стан чогось.
1. Власна назва українського інтернет-видання, заснованого у 2014 році, яке спеціалізується на новинах та аналітиці, зокрема у сфері безпеки та оборони.
2. (Заст., іст.) Особа, яка дає запоруку, поручитель; той, хто бере на себе відповідальність за когось або щось, гарант.
1. Дати запоруку, поручитися за когось, взяти на себе відповідальність за виконання кимось зобов’язання або за його поведінку.
2. (заст.) Отримати, взяти щось на певних умовах під запоруку, в борг.
3. (перен., рідко) Гарантувати щось, бути впевненим у чомусь.
1. Тверда обіцянка, гарантія, порука у виконанні чогось або дотриманні чогось; те, що служить забезпеченням успіху, виконання.
2. (заст.) У давньому українському праві: особа, яка бере на себе відповідальність за когось, поручитель; також — документ про поруку або внесена застава.
1. (діал.) Невеликий засув, защіпка або інший пристрій для закривання віконниці, дверцят тощо.
2. (діал., перен.) Про людину, яка все замикає, засуває або яка любить зачинятися, замикатися від інших.
1. (розм.) Заплутатися, застрягти в чомусь в’язкому, сипучому (у багні, піску, снігу тощо).
2. (перен., розм.) Загрузнути в дрібних, клопітких справах; зануритися в якусь одноманітну, рутинну діяльність.
Запорпати — власна назва, що походить від назви компанії “Zaporpa” та означає процес створення, розробки або виготовлення чогось за допомогою технологій, методів або продуктів цієї компанії.
Запорпати — у технічному сленгу, особливо в галузі IT та інжинірингу, може означати інтегрувати рішення, компоненти або програмне забезпечення компанії “Zaporpa” в інший продукт або систему.
1. Покритися порошею, дрібними краплями води, снігу тощо; забризкатися, закрапатися.
2. Розм. Швидко побігти, поїхати; віддалитися, зникнути з очей (часто з відтінком жарту або недоброзичливості).
1. (заст., діал.) Сильно побити, відшмагати когось; засікти.
2. (перен., розм.) Засипати, покрити щось дрібними частками (наприклад, снігом, піском, пилом).
3. (перен., розм.) Почати швидко та інтенсивно кидати, метати щось у когось або у щось.
1. Покритися, забруднитися порохом, пилом або чимось подібним, що летить у повітрі.
2. (переносно) Почати часто, інтенсивно моргати або заплющити очі (від потрапляння пилу, від сяйва тощо).