1. Розбризкувати, розплескувати рідину, набризкуючи на щось або когось.
2. Захльостувати, заливати водою, хвилями (про море, річку тощо).
3. Перен. Покривати, заповнювати щось у великій кількості (про почуття, явища).
-
запліднюючий
1. (біол., мед.) Такий, що сприяє заплідненню, зачаттю; пов’язаний із процесом злиття статевих клітин.
2. (перен., книжн.) Такий, що сприяє виникненню, розвитку чогось нового, творчого; плідний, родючий.
-
запліднювач
1. Той, хто запліднює (у 1-му значенні); той, хто спричиняє запліднення, запліднювання.
2. Біологічна особина (часто самець) або структура (наприклад, сперматозоїд, пилок), що бере безпосередню участь у заплідненні.
3. У техніці та сільському господарстві — пристрій, апарат або речовина, що використовується для штучного запліднення (наприклад, у бджільництві, рослинництві).
-
запліднюватися
1. (про рослини) Утворювати зав’язь, починати розвивати плід після запилення.
2. (біол., про живий організм) Ставати заплідненим, тобто починати розвиток нового організму в результаті злиття статевих клітин; запліднюватися.
3. (перен.) Давати початок чомусь, ставати основою для появи, розвитку ідей, задумів, творів тощо.
-
запліднювати
1. (у біології) Спричиняти запліднення, об’єднувати чоловічу та жіночу статеві клітини, внаслідок чого починає розвиватися новий організм; заплідняти.
2. (переносно) Ставати джерелом, поштовхом до появи, розвитку чогось нового (ідей, задумів, мистецьких творів тощо); надихати, породжувати.
-
запліднювання
1. Біологічний процес злиття чоловічої та жіночої статевих клітин (гамет), що призводить до утворення зиготи та розвитку нового організму; запліднення.
2. У переносному значенні — сприятливий вплив, дія, що дає початок чомусь, сприяє розвитку, народженню нових ідей, творів тощо.
-
запліднюваний
1. Такий, що може бути запліднений; придатний для запліднення.
2. У біології та медицині — про яйцеклітину, організм або середовище: здатний приймати сперматозоїд або насіннєву речовину для початку розвитку нового організму.
-
запліднювальний
Який стосується запліднення або призначений для нього; що сприяє заплідненню.
-
запліднитися
1. (про рослини) Утворити зав’язь, почати розвиватися в плід після запилення або запліднення.
2. (біол., мед.) Про яйцеклітину: об’єднатися з чоловічою статевою клітиною (сперматозоїдом), у результаті чого починається розвиток нового організму; зазнати запліднення.
3. (перен.) Стати основою, джерелом появи, виникнення чогось нового (про ідеї, думки, почуття).
-
запліднити
1. У біології: спричинити запліднення, злиття чоловічої та жіночої статевих клітин, що призводить до утворення зиготи та розвитку нового організму.
2. У переносному значенні: дати початок чомусь, стати підґрунтям, спричинити розвиток ідей, почуттів, творчих задумів тощо.