• запорощати

    1. Покрити по́рохом, тонким шаром пороху, пилу або чогось подібного; забруднити, забризкати пилом.

    2. (переносно) Засипати, закидати щось у великій кількості (наприклад, снігом, піском, листям).

    3. (переносно, рідше) Почати часто, інтенсивно робити щось (зазвичай про дощ, снігопад тощо).

  • запорошуватися

    1. Покриватися тонким шаром чогось сипкого, дрібного (пороху, снігу, пилу тощо).

    2. Ставати ледь помітним, невиразним через віддаленість, туман, снігопад або подібні явища.

    3. Перен. Втрачати чіткість, ставати менш яскравим або забуватися (про спогади, враження).

  • запорошувати

    1. Покривати тонким шаром пороху, пилу, снігу або чогось подібного, що нагадує порох; обпорошувати.

    2. (переносне значення) Легко торкатися чогось, злегка покривати, наносити тонкий шар чогось (наприклад, запорошувати борошном, цукровою пудрою).

    3. (переносне значення, розмовне) Забувати, переставати пам’ятати через час або недбалість (наприклад, справи запорошилися в пам’яті).

  • запорошування

    1. Дія за значенням дієслова “запорошувати” — покриття тонким шаром порошку, пилу, снігу або чогось подібного, що нагадує порох; обсипання, обпорошення.

    2. (у техніці, сільському господарстві) Процес нанесення на поверхню чого-небудь тонкого шару сухого порошкоподібного матеріалу (наприклад, протруйника для насіння, тальку, крейди).

    3. (переносно) Легке, непомітне або потайливе поширення, проникнення чогось (наприклад, ідей, впливів).

  • запорошитися

    1. Покритися тонким шаром чогось сипкого, дрібного (снігу, пилу, пороху тощо).

    2. Забутися, занепам’ятатися (про людину).

    3. Загубитися, зникнути з виду, з поля зору (часто про предмет).

  • запорошити

    1. Покрити тонким шаром чогось сипкого, дрібного (пороху, снігу, пилу тощо).

    2. Перен. Легко та рівномірно покрити, нанести щось дрібне або в невеликій кількості.

    3. Розм. Заплямувати, забруднити чимось.

    4. Розм., перен. Зробити помилку, провалити справу; зіпсувати щось.

  • запорошеність

    1. Властивість або стан того, що вкрито тонким шаром пилу, посипане порохом; наявність пилу на поверхні чогось.

    2. Переносно: відсутність свіжості, новизни; застарілість, консервативність (про ідеї, погляди, знання).

  • запорошення

    1. Дія за значенням дієслова “запорошити” — покриття тонким шаром пилу, снігу, пороху тощо.

    2. Стан за значенням дієслів “запорошити” і “запорошитися”; результат такої дії — те, що покрито порохом, пилом, снігом.

    3. У техніці, металургії — процес нанесення тонкого шару порошкоподібного матеріалу (наприклад, флюсу) на поверхню виробу або заготовки.

  • запорошений

    1. Вкритий тонким шаром пороху, пилу, снігу або чогось подібного, що нагадує порох; засипаний, забруднений пилом.

    2. (переносно) Забутий, занедбаний, що перебуває в стані запустіння або нехтування.

    3. (переносно, про час, спогади) Покритий нальотом минулого, нечіткий, невиразний.

  • запороха

    1. Власна назва українського футбольного клубу з міста Запоріжжя, заснованого у 2022 році.

    2. Власна назва українського жіночого волейбольного клубу з міста Запоріжжя.

    3. (заст., рідк.) Похідне від слова “порох” у значенні: сніговий замет, заметіль, хуртовина, завірюха.