1. Який настає після виходу на пенсію, пов’язаний з періодом життя на пенсії.
2. Який призначений для пенсіонерів, організований з урахуванням їхніх потреб.
Словник Української Мови
1. Який настає після виходу на пенсію, пов’язаний з періодом життя на пенсії.
2. Який призначений для пенсіонерів, організований з урахуванням їхніх потреб.
1. Визначити своє місцезнаходження за допомогою пеленгування (визначення напрямку на об’єкт за радіосигналом, звуком або іншим орієнтиром).
2. (переносно) Отримати точну інформацію про щось, визначитися з чимось, орієнтуючись на певні ознаки чи дані.
1. Визначити напрямок на джерело радіовипромінювання або місцезнаходження об’єкта за допомогою пеленгатора.
2. Встановити місцезнаходження кого-, чого-небудь, спрямувати на щось увагу (у переносному значенні).
1. Про об’єкт, сигнал або джерело випромінювання: такий, місцезнаходження якого визначено за допомогою пеленгації, тобто встановлено напрямок на нього та, як правило, відстань.
2. Переносно: виявлений, знайдений, розкритий (про особу, приховану діяльність тощо).
1. Про кров, рідину: згуститися, перетворитися на згусток, застигнути внаслідок зсідання.
2. Про рану, подразнену ділянку шкіри: покритися засохлою кіркою, плівкою від засохлого гною, крові тощо; загоїтися поверхнево.
3. Перен. Стати непримиренним, затятим, дуже завзятим у чомусь (про людину, характер, відносини).
1. Піддатися сильному впливу вогню або високої температури, перетворитися на тверду, часто обвуглену масу; спектися, перегоріти.
2. Приготувати їжу (переважно м’ясо) на сильному вогні до утворення скоринки; сильно обсмажити.
3. Про рану, пошкодження шкіри: загоїтися, покритися затверділою кіркою.
4. Перен. Стати затятим, непохитним у чомусь (про почуття, ставлення, риси характеру); закореніти.
1. Властивість за значенням прикметника “запеклий”; впертість, завзятість, які проявляються з великою силою, часто до крайнощів.
2. Стан за значенням прикметника “запеклий”; сильна, гостра форма прояву чого-небудь (наприклад, запеклість бою, запеклість суперечки).
3. Застаріле та діалектне: затверділість, закоксованість (наприклад, запеклість крові).
1. (про рослини) Утворило запеклу — затверділу, суху, темну плівку на поверхні пошкодженої тканини внаслідок висихання рослинного соку.
2. (переносно, розмовне) Загострилося, перейшло у важку, непримиренну форму (про боротьбу, суперечку, ворожнечу тощо).
1. Який дуже сильно, несамовито виявляє свої почуття, переконання, пристрасті; палкий, несамовитий, нестримний.
2. Який ведеться з великою наполегливістю, завзяттям; дуже жорстокий, лютий.
3. Який дуже сильно, гостро відчувається, проявляється; сильний, гострий.
4. Який не піддається впливам, не змінює своїх переконань; упертий, непохитний.
1. Переконуватися в чомусь, отримувати впевненість у правдивості, достовірності чогось; пересвідчуватися.
2. (У пасивному стані, від “запевняти”) Отримувати запевнення, обіцянку від когось; бути впевненим у чомусь за чиїмись словами.