• запенсійний

    1. Який настає після виходу на пенсію, пов’язаний з періодом життя на пенсії.

    2. Який призначений для пенсіонерів, організований з урахуванням їхніх потреб.

  • запеленгуватися

    1. Визначити своє місцезнаходження за допомогою пеленгування (визначення напрямку на об’єкт за радіосигналом, звуком або іншим орієнтиром).

    2. (переносно) Отримати точну інформацію про щось, визначитися з чимось, орієнтуючись на певні ознаки чи дані.

  • запеленгувати

    1. Визначити напрямок на джерело радіовипромінювання або місцезнаходження об’єкта за допомогою пеленгатора.

    2. Встановити місцезнаходження кого-, чого-небудь, спрямувати на щось увагу (у переносному значенні).

  • запеленгований

    1. Про об’єкт, сигнал або джерело випромінювання: такий, місцезнаходження якого визначено за допомогою пеленгації, тобто встановлено напрямок на нього та, як правило, відстань.

    2. Переносно: виявлений, знайдений, розкритий (про особу, приховану діяльність тощо).

  • запектися

    1. Про кров, рідину: згуститися, перетворитися на згусток, застигнути внаслідок зсідання.

    2. Про рану, подразнену ділянку шкіри: покритися засохлою кіркою, плівкою від засохлого гною, крові тощо; загоїтися поверхнево.

    3. Перен. Стати непримиренним, затятим, дуже завзятим у чомусь (про людину, характер, відносини).

  • запекти

    1. Піддатися сильному впливу вогню або високої температури, перетворитися на тверду, часто обвуглену масу; спектися, перегоріти.

    2. Приготувати їжу (переважно м’ясо) на сильному вогні до утворення скоринки; сильно обсмажити.

    3. Про рану, пошкодження шкіри: загоїтися, покритися затверділою кіркою.

    4. Перен. Стати затятим, непохитним у чомусь (про почуття, ставлення, риси характеру); закореніти.

  • запеклість

    1. Властивість за значенням прикметника “запеклий”; впертість, завзятість, які проявляються з великою силою, часто до крайнощів.

    2. Стан за значенням прикметника “запеклий”; сильна, гостра форма прояву чого-небудь (наприклад, запеклість бою, запеклість суперечки).

    3. Застаріле та діалектне: затверділість, закоксованість (наприклад, запеклість крові).

  • запекло

    1. (про рослини) Утворило запеклу — затверділу, суху, темну плівку на поверхні пошкодженої тканини внаслідок висихання рослинного соку.

    2. (переносно, розмовне) Загострилося, перейшло у важку, непримиренну форму (про боротьбу, суперечку, ворожнечу тощо).

  • запеклий

    1. Який дуже сильно, несамовито виявляє свої почуття, переконання, пристрасті; палкий, несамовитий, нестримний.

    2. Який ведеться з великою наполегливістю, завзяттям; дуже жорстокий, лютий.

    3. Який дуже сильно, гостро відчувається, проявляється; сильний, гострий.

    4. Який не піддається впливам, не змінює своїх переконань; упертий, непохитний.

  • запевнятися

    1. Переконуватися в чомусь, отримувати впевненість у правдивості, достовірності чогось; пересвідчуватися.

    2. (У пасивному стані, від “запевняти”) Отримувати запевнення, обіцянку від когось; бути впевненим у чомусь за чиїмись словами.