Словник Української Мови
Буква
1. (про рослини) Утворило запеклу — затверділу, суху, темну плівку на поверхні пошкодженої тканини внаслідок висихання рослинного соку.
2. (переносно, розмовне) Загострилося, перейшло у важку, непримиренну форму (про боротьбу, суперечку, ворожнечу тощо).
Приклад 1:
Неповага од сина й сором перед своїми дітьми, і гнів, і злість — все злилось докупи в його душі, запекло його в грудях так, що йому здавалося, ніби Карпо вбив його на смерть. — Нема в тебе Бога в серці!
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”
Приклад 2:
На саму згадку запекло у горлi, розливалось тепло у грудях. Нащо було палити, не давши навiть покушать.
— Самчук Улас, “Марія”
Приклад 3:
Не знає й сам, що вiн зробив би їм, тiльки вiддячив би так, щоб аж запекло, щоб аж заскавучали вони! Вони — всi, всi цi проклятi мужлаї!..
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”