запеклість

1. Властивість за значенням прикметника “запеклий”; впертість, завзятість, які проявляються з великою силою, часто до крайнощів.

2. Стан за значенням прикметника “запеклий”; сильна, гостра форма прояву чого-небудь (наприклад, запеклість бою, запеклість суперечки).

3. Застаріле та діалектне: затверділість, закоксованість (наприклад, запеклість крові).

Приклади вживання

Приклад 1:
Мої руки починають труситись; мене проймає якась запеклість. От укривальце розмотане.
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”

Частина мови: іменник (однина) |